Дикі Предки: міжвіковий футбольний турнір

Дикі Предки: міжвіковий футбольний турнір

29 березня 2018 року в український прокат вийшов новий анімаційний фільм Ніка Парка «Дикі Предки». Він обіцяє познайомити сучасних дітей, що виросли на комп‘ютерних мультфільмах, із пластиліновою анімацією.

«Дикі Предки»: міжвіковий футбольний турнір
Анімаційний фільм Ніка Парка

Немає в світі більшого любителя пластиліну за Ніка Парка. Його короткометражні мультфільми про «Воллеса і Громіта», повнометражний «Втеча з курника» та серіали «У світі тварин» й «Баранчик Шон» – стали відкриттям, довівши, що пластилінова анімація – це цікаво та неординарно.

Цьогоріч, Нік Парк представляє маленьким і дорослим глядачам свій великий повнометражний анімаційний фільм «Дикі Предки». Над картиною режисер працював останні 5 років. Сюжет картини зацікавлює з першого плану – це доісторичний світ у якому відбувається битва динозаврів. Потім – битва людей за шмат м‘яса і все це приречено бути знищеним  величезним метеоритом, що падає на землю, аби дати історії новий виток – епоху кам‘яного віку. Люди, одягнені у шкури тварин, зовсім схожі на наших сучасників – закохуються, переживають, грають у футбол, який транслюють на кам‘яних екранах, полюють на кроликів і заводять собі домашніх тварин. Правда, не кішечок-собачок, а диких кабанів, одним з яких є улюбленець головного героя Свинтус.

І все було би чудово і людство би йшло до свого поступового розвитку, якби у їхню долину не заїхали шукачі скарбів із племені бронзового віку. До того ж вони вирішили прибрати собі родюче місце, багате на корисні копалини, а жителів кам‘яного віку відправити на роботи у бронзові шахти. Єдиним порятунком для старих господарів землі залишається перемога у футбольному матчі між командами камяного і бронзового віку.

Чи зможуть Дикі Предки перемогти нащадків?

Анімаційний фільм Ніка Парка «Дикі Предки»
Анімаційна картина «Дикі Предки»

Мультфільм неймовірно цікавий за сюжетом, незвичний за втіленням і гострий за гумором і сатирою. Він не стільки про футбол, скільки про те, що в житті є речі задля яких варто обєднатись. Персонажі живі, яскраві, з власним характером і мімікою. Первинний світ, яким його бачать творці, не дикий і жахливий, а різнобарвний і наповнений світлом. Пластилінова анімація створює в кадрі атмосферу теплоти і природності, того, що в світі пластикових комп‘ютерних мультиків вже втрачене і забуте. Герої закохують у себе глядачів, даючи можливість згадати про всепереможну силу справжнього мистецтва. Адже втілення їх на екрані настільки досконале і витончене, що хочеться до них доторкнутись, взяти їх в руки і гратися, вигадуючи свої сюжети в історії диких предків.

Що кажуть самі автори мультфільму?

Над озвучуванням фільму працювали зірки світового кінематографу: Едді Редмейн, Мейсі Вільямс, Том Хідлстон та сам Нік Парк, який подарував свій голос Свинтусові. Говорячи про складність роботи над картиною режисер зазначив:

«З п’яти років роботи над фільмом півтора пішло на знімальний період. Але перед цим ми з Марком Бертоном і Джеймсом Хіггінстоном намагались вигадати смішну історію і дивились на неї з різних боків. Потім виявилось, що більшість жартів, вигаданих нами, не працюють і все довелось робити спочатку. Тому у мене склалося враження, що цей фільм ми зняли як мінімум два рази… Але це того варте! Анімація взагалі справа нелегка. Якщо за день вдається відзняти 3 секунди – це вже перемога, а якщо за тиждень ми знімаємо хвилину майбутнього фільму – то за анімаційними мірками це космічна швидкість. Робота над цим фільмом нагадувала подорож, сходження на високу гору, верхівки якої не видно. Найважливішим було не втратити ентузіазм і почуття гумору, адже кожна сцена зобовязана бути смішною».

 Анімаційна картина «Дикі Предки» – це великий привіт поколінню комп’ютерних технологій від нащадків, які поціновували анімацію традиційних технік. Він щось більше, аніж просто історія про футбольний турнір і про життя у кам’яному віці. Це історія про те, що ми кожен день втрачаємо щось справжнє, те, що поєднувало нас із природою і справжнім світом емоцій і почуттів. Це про тепле мистецтво і велику працю над собою. Це про нас, таких, якими ми колись були, і якими можемо стати знову. Достатньо лише згадати про те, хто ми є – дикі предки, що вірять в дружбу, любов і взаємодопомогу.